Притримати язика - не допустити біду.

Лінгвісти експериментально довели: вживання ненормативної лексики, особливо грубої лайки, шкодить здоров'ю людини та навіть здатне накликати біду.


Лайливі слова – явище неоднозначне. Ними можна образити і розсмішити, спровокувати конфлікт, для когось вони – психологічна розрядка. У кожного слова є й інший бік – етимологічний, який пояснює їх значення і походження. Вживаючи міцне слівце, про його значення думаємо найменше.

Ростислав Шевченко – майстер із особливо ненормативної лексики. Його книга «Речі бранні» розкриває значення мату. Автор просто і доступно пояснює, що посилаючи людину на три літери, ми фактично бажаємо їй смерті. Оскільки раніше це сполучення літер позначало слово - назву зброї, що вражала миттєво.

В Вашем доме поселилась тревога?

«Це давньоруська зброя. – говорить пан Ростислав. - Спочатку був дерев'яний кий, потім його окували, він став окуваним - окованим - окуєнним. Сила його стала відповідною - окуєнною, потім стали кувати залізного - куй, він же - гуй, тому що в процесі бою він доводився до швидкості, коли гудів»

Дослідники твердять, що грубі слова, які зараз вважаються причетними до фізіології людини та статевого акту, насправді – бранні. Тобто, прийшли із поля брані або бою і несуть у собі вкрай негативне навантаження. Вживання їх шкодить людині, і це філологи та лінгвісти довели експериментально.

«Не треба використовувати ці слова, - просить Микола Степаненко, доктор  філологічних  наук, - навіть вставні компоненти. Цим можна накликати на себе біду, цим втрачаємо над собою якусь ауру, зрештою, потрапляємо під злі сили і провокуємо над собою якесь зло»

Украинская журналистика. В чём "корень зла"?

Побутує думка, що власне українських грубощів небагато, а ті так звані «перли», в основі яких – статева тематика та міжродинні зв'язки, - російського та тюркського походження. Дослідники знаходять їх коріння на межі періодів матріа- та патріархату, полі- та моногамного супільства.


Ситуація, коли те, що давно звучало лише від окремих осіб та потайки, а зараз – на кожному кроці, свідчить про занепад суспільства, вважають психологи. Адже духовність і культура починаються із мови та уміння нею користуватися.

Лена Шнайдер

Ярлыки: ,